Зассніц - білі скелі Ясмунда.
Багато століть це було маленьке рибацьке поселення на Балтійському морі, що розташовано на півострові Ясмунд острова Рюген. Назва містечка (до 1993 року Saßnitz) - словʼянське і походить від слова сосна. Дійсно, цих високих красунь тут багато, а також є букові стародавні ліси, за які це місто отримало титул Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Після того, як до міста провели залізницю та додали портову інфраструктуру з паромною переправою до Швеції, поселення перетворилось на жвавий порт, але статус міста воно дістало тільки у 1957 році.
Як писав Теодор Фонтане в книзі “Еффі Бріст”, - “Подорож до Рюгена означає подорож до Зассніца”. Тут Йоган Брамс дописував останню частину своєї 1-ї симфонії, а Каспар Давід Фрідріх писав свою картину “Крейдові скелі на Рюгені” (знаходиться в художньому музеї в Швейцарії).
Доїхати з Берліну до Зассніца можна за 4 години спочатку на RE3 до Штральзунда, а потім на RE9 вже до самого Зассніца.
Одним з перших після вокзалу вражень - це підвісний пішохідний міст, який зʼєднує центр міста з головною вулицею гавані. Він побудований у 2007 році та має довжину 274 метри. З нього відкривається вид на порт, найдовший колись в Європі пірс (1450 м) та кораблі, серед яких виділяється чорний низький силует підводного човна з британським прапором.
Це HMS Otus, який побудований в Шотландії у 1963 році та сумлінно ніс свою службу в Британському Королівському флоті до 1991 року. За цей час він брав участь в операції “Гренбі” у Перській затоці під час Фолклендської війни. Також у 1987 році поблизу норвезького міста Берген на цьому човні були проведені випробування аварійної евакуації моряків з глибини. Перші люди почали залишати корабель на глибині 90 метрів, а останні двоє офіцерів залишили човен на відмітці 183 метри. Цей рекорд досі не перевершено. Зараз за невелику плату в 9 євро (діти до 13 років - 5 євро) можна пройти всередину цього заслуженого підводного човна та спробувати уявити себе капітаном з роману Жюля Верна.
Архітектура Зассніца склалася наприкінці 19 століття та поєднала курортну одноповерхову забудову з соломʼяними стріхами з портовими та міськими будинками різних стилів та призначення.
Двоповерхова ратуша в стилі модерн, яка збудована у 1910 році як тепла лазня та громадський центр з офісами, мала 40 чанів, що живилися водою Балтійського моря за допомогою насосів, про що зараз нагадує вітражний розпис на порталі будівлі.
На південний захід від гавані Зассніца розташовані руїни замку Двазіден, що був побудований у 1873-1877 роках учнем Фрідріха Шинкеля і мав витончені та багаті інтерʼєри. Навколо замку розташований один з найкрасивіших парків півночі Німеччини площею понад 100 га. Від колись величної споруди з граніту та мармуру наразі лишились тільки окремі павільйони та стайня.
На північ від Зассніца у 8,5 км знаходиться національний парк і центр “Кьонігштуль” (Königstuhl), який названий через однойменну крейдяну скелю, що височіє над Балтійським морем на 118 метрів. За 12 євро з дорослого (діти - 6 євро, до 5 років - безплатно, діють також комбіновані знижки) в центрі можна не тільки піднятися на оглядовий майданчик, звідки відкривається незабутній вид на знамениті білі скелі, а й відвідати історико-геологічну виставку, мультивізійний кінотеатр (“Похід старими буковими лісами”) та відкритий майданчик з гойдалками, лазалками й виставкою живопису.
Чи знали ви, що завдяки крейдовим покладам та солоності води біля Зассніцу тут здавна лікували ревматичні захворювання крейдовими та соляними ваннами? А ще на Рюгені гарні умови для профілактики бронхіту та астми. Відповідні оздоровчі установи є тут і сьогодні.
Тож насолоджуйтесь останнім теплим подихом літа, щоб знову пройтися вузькими стежками біля Зассніца і відчути дух минулого століття в прохолодній тіні під соснами та буками.