Німецькі різдвяні традиції. Частина І

Напевне, ви вже помітили, що десь з середини листопада по всій Німеччині, і в Берліні також, починається справжня різдвяна лихоманка. Оселі, вулиці та магазини прикрашають святковими вогниками й гірляндами, скрізь ставлять ялинки, у кожному районі міста відкриваються Різдвяні ярмарки. Але це ще далеко не все. Які ж вони, найголовніші традиції німецького Різдва?

1. Adventskranz – Різдвяний віночок

Мабуть, найперше, з чого починається підготовка до Різдва в Німеччині – це придбання або самостійне виготовлення Різдвяного віночка. Традиційно такий віночок раніше плели з ялинкових гілочок, до яких кріпилися 4 білі або 4 червоні свічки. Потім віночок підвішували до стелі, і за 4 тижні до Різдва кожного Адвенту, тобто кожної неділі, запалювали по одній свічці. Спочатку горить одна свічка, наступної неділі вже дві, за тиждень до Різдва три, а на Святий вечір 24 грудня – мають горіти всі чотири свічки. Сучасні Різдвяні віночки є дуже різними, вони можуть бути прикрашеними іграшками, ласощами, тканиною, квітами, і вішають їх вже не під стелю, а ставлять на стіл чи на полицю, але незмінними залишаються 4 свічки, які запалюють одну за одною кожної неділі перед Різдвом. Це – святкові символи початку сезону Пришестя.‌      

2.  Adventskalender – Різдвяний календар

Хто ще не бачив у магазинах великі картонні календарі з маленькими дверцятами? Це – так звані Адвентскалендарі, які в Німеччині отримує кожна дитина в подарунок від батьків наприкінці листопада. Кожного дня, починаючи з 1 грудня і до самого Різдва діти відкривають по одному віконечку і знаходять всередині маленькі подаруночки. Ця традиція дуже давня, вона мала на меті якось «підсолодити» дітлахам найтемнішу і найтяжчу пору року в очікування свята. Німецькі батьки дуже дбайливо до неї ставляться, і багато хто майструє Адвентскалендарі для дітей самостійно. Це можуть бути і маленькі власноруч пошиті мішечки, з'єднані між собою та розвішені біля комину, і дерев'яні будиночки з цифрами від 1 до 24, і навіть справжні іграшкові поїзди з окремими пронумерованими вагончиками. Ніяких заборон: лише на що в кого стане уяви.

Всередину кладуть зазвичай якісь солодощі, горішки, маленькі іграшки. Важливо, якщо ви теж хочете зробити такий календар самостійно – викладайте туди подаруночки кожного дня по одному, бо діти дуже цікаві і часто тишком-нишком відкривають всі «віконця» одразу, залишаючи всередині лише кольорові обгортки. До речі, останнім часом у продажу з'явилося багато тематичних календарів, і не тільки для дітей, але й для дорослих. Так, можна придбати або замовити календарі з якимось одним видом іграшок, з книжечками, з науковими експериментами для старших дітей, а також з напоями, чаєм, приправами, косметикою для себе чи друзів.

3. Weihnachtsplätzchen – Різдвяне печиво

Ще однією цікавою та дуже популярною різдвяною традицією є випікання так званого Різдвяного печива. Цікаво, що печуть його не на саме Різдво, а задовго до, щоб смакувати в очікуванні свята. Взагалі, майже всі традиції так чи інакше пов'язані саме з очікуванням та підготовкою до свята, а не з самим святкуванням. І ще декілька років тому в Берліні було абсолютно нормальним, коли і Різдвяні ярмарки, і ялинки, і святкові прикраси зачинялися і знімалися-викидалися відразу після Святвечора. Лише останнім часом святковий вир продовжується до Нового Року.

Отже, печиво. Печуть його майже всі десь з кінця листопада і до Різдва. Напікають завжди багато, щоб і самим поласувати, і друзів чи колег на роботі пригостити. Гарним тоном вважається покласти власноруч спечені пляцики до різдвяних подарунків. Часто бабусі, які живуть далеко, шлють свої прянички дітям та онукам поштою. В кожній сім'ї є свій традиційний рецепт та форми для випікання, які передаються з покоління в покоління. І хоча молодь інколи скептично ставиться до всього традиційного, але Різдвяне печиво – це святе. Зробити селфі з печеньками та запостити у соцмережах – цe тут такий же маст-хев, як в Україні сфотографуватися біля ялинки.

В інтернеті можна знайти безліч різноманітних рецептів та способів прикрашання цих смачних ласощів. Випікати їх можна у формі ялиночок, сніговиків, зірочок, або у вигляді рогаликів – Vanillekipferl. До речі, традиційний рецепт пляциків доволі простий, тому навіть людина, яка не на «ти» з тістом, зможе його осилити.

Ось, наприклад, дуже легкий рецепт печива, нещодавно випробуваний автором цієї статті:

150 г м"якого вершкового масла

65 г цукру

одна упаковка ваніліну

2 яєчних жовтки

200 г муки

Масло, цукор та ванілін збити міксером. Додати яєчні жовтки. Поступово додавати до суміші муку, все вимісити до однорідної маси. Загорнути тісто у пластикову фолію та покласти на годину-півтори у холодильник. Потім дістати, розкатати тісто, сформувати маленькі печива або вирізати їх формочками, розкласти на застелений пергаментом противень та випікати при 180 градусах десь 15 хвилин (час може варіюватися в залежності від печі, тому перевіряйте готовність вже після 10 хвилин. Печиво має стати коричнюватим.) Готові пляцики можна притрусити цукровою пудрою, намазати варенням або прикрасити на свій смак. Приємного апетиту!

Ну а якщо ви все-таки віддаєте перевагу купленому в магазині, то обов'язково придбайте ще й Lebkuchen – медові пряники в шоколаді та Weihnachtsstollen – різдвяний пиріг із дріжджового тіста з родзинками та сухофруктами. Буде дуже смачно, а до весни ще далеко, тому щодо фігури можна поки що не дуже хвилюватися!

4. Nikolaustag – День Святого Миколая 6-ого грудня

У Німеччині Святий Миколай приходить до дітей 6 грудня, а не 19 грудня, як в Україні. Він приносить подарунки і обдаровує слухняних діточок, а інколи й дорослих, які були весь рік чемними. Подарунки німецького Миколая – це ласощі, цукерки, горішки, мандаринки, печиво тощо. Але кладе він їх не під подушку, як у нас заведено, а у дитячі чобітки. Тому всі німецькі діти увечері перед 6 грудня мають вичистити до блиску своє взуття, щоб Миколаю захотілося покласти туди подарунки. Бо той, хто був лінивим та неслухняним, отримає від Святого не шоколадку, а лозинку. Діти дуже люблять цей день і з задоволенням розказують один одному, що приніс їм Миколайчик, наспівуючи традиційних пісень, які ви також можете почитати чи вивчити зі своїми дітьми за цим посиланням.                                                          

Приємного вам очікування Різдва і до скорої зустрічі у другій частині нашої розповіді про німецькі традиції, в якій ми поговоримо про зірки на балконах, ялинки на узбіччях доріг, що ж насправді їдять німці на Різдво, на якому Різдвяному ринку Берліну можна відвідати справжні українські страви та інші цікавинки. Залишайтеся з нами!


Контент, оприлюднений на даному веб-сайті несе виключно інформативний характер. Команда веб-сайту UkrDim ретельно перевіряє контент, проте не несе відповідальності:

  • за думку авторів,
  • за правдивість та точність опублікованої інформації,
  • за інформацію за посиланнями у опублікованих статтях на веб-сайті ukr-dim.de.

Сподобалась стаття? Підтримайте нас та поділіться зі своїми друзями у cоціальних медіа